інформаційні матеріали
поезія
пісні
художні твори

Тарас Шевченко - художник




Розп'яття



Ескіз. Папір, сепія (19,6X11,8). [Оренбург]. [III 1850].
Про запрестольний образ розп'яття, який Шевченко мав бажання виконати для оренбурзького костьолу, він згадує в листі до В. М. Рєпніної від 7.III 1850 р. (див. т. VI, стор. 61).
Після оренбурзького арешту малюнок міг зберігатись у К. І. Герна, який пізніше повернув Шевченкові всі його речі: "Все бывшие у меня на сохранении эскизы, бумаги я ему возвратил" ("Письма К. И, Герна к М. М. Лазаревскому о Шев-ченке", "Киевская старина", 1899, кн. 2, стор. 69).
В описі Шевченкових речей Г. М. Честахівського (№ 57) помилково зазначено, що малюнок виконано в Новопетровському укріпленні, тобто в 1850-1857 pp.
В "Каталоге шевченковской выставки в Москве по поводу пятидесятилетия со дня его смерти" (М., 1911, стор. 12, № 180) зареєстрований під назвою "Смерть спасителя", у О. Новицького ("Тарас Шевченко як маляр", Львів-Москва, 1914, стор. 73, № 524, табл. 68) має назву "Смерть Христа".
Попередні місця збереження: власність Д. Л. Мордовця, ЧМТ, ЧІМ, ГКШ.
1929 р. експонувався на виставці творів Т. Шевченка в Чернігові (Каталог, стор. 17, № 10).
В літературі є згадка про виконання самої ікони розп'яття (К. Ш е р о ц ь-кий, Шевченко - художник, "Русский библиофил", 1914, № 1, стор. 42). Див. також примітку до № 208.

ДМШ, інв. № г-713.

Умовні позначення
.html