Тарас Шевченко - художник

Акмиш-Тау



Папір, акварель (17,8X30,5). [VII-8.VIII 1851].
Гора Акмиш-Тау знаходиться в центральній частині Північного Ак-Тау.
Місцезнаходження оригіналу не встановлено. Описано за літературними джерелами. Репродукується за автотипією 1914 р. ("Русский библиофил", СПб., 1914, № 1, між стор. 40-41), див. також № 2, 4, 8, 17. Очевидно, під малюнком на альбомному аркуші, як можна судити з репродукції, був напис: Акъ-Мышъ-Тау рис. съ наг. Т. Шевченко.
Акварель виконана в фіалково-жовтому тоні (див. "Искусство и печатное дело", 1911, № 3, стор. 141, № 22).
Датується за орієнтовно визначеним часом перебування експедиції в районі Північного Ак-Тау, див. прим, до № 1-17.
Ця ж місцевість з ближчої відстані зображена Бр. Залеським в офорті "Крейдяні гори", в пояснювальному тексті до якого зазначено: "В горах Кара-Тау знаходять граніт і різні види кристалічних порід; гори ж Ак-Тау ("білі гори") складаються виключно з крейди і мергеля. Ці останні гори безумовно більш живописні, ніж перші, вони витягнені довгим покрученим хребтом і поділяються на окремі групи у вигляді велетенських фантастичних руїн якихось невідомих фортець, міст, пишних палаців... сонячні промені, освітлюючи їх, пробиваючись крізь хмари, відкидають на ці гори найрізноманітніші відтінки і надають їм часом феєричної краси. Вночі, при світлі місяця, місцевість набуває іншого вигляду, все стає ще більш грандіозним" (альбом "La vie des steppes Kirghizes", Paris, 1865, стор. 61).
Гора Акмиш-Тау з іншої точки зображена Бр. Залеським також в офорті "Гірське пасмо Ак-Тау". Даючи пояснення до цього офорта, Залеський пише: "Окремі групи цих гір мають різні назви: зображені нами гори називаються у киргизів Усир-Тау, Акмиш-Тау, Кайрак-Тау. Як і все пасмо, ці окремі гори оточені зовсім рівною пустелею, де невеликі отари овець з труднощами знаходять для себе трав'яну поживу" (там же, стор. 63).
Зображення гір в цій частині Ак-Тау див. № 8, 9, 83, 85, 86, 89, 90. Однойменний малюнок, виконаний в час Кара-тауської експедиції, див. № 12.
Попередні місця збереження: власність Л. М. Жемчужникова, В. В. Кочубей, В. П. Кочубея.
1911 p. експонувався на виставці артистичних творів Тараса Шевченка в Києві (Каталог, № 57).