Тарас Шевченко - художник

Циган



Папір, сепія (24,3X17,9). [VII-VIII 1851].
М. Ф. Савичев, який бачив малюнок "Циган" у Шевченка 1852 р. в Новопет-ровському укріпленні, згадує: "Другой рисунок тоже был сделан сепией: к стоящей на углу улицы живописной малороссийской хате-шинку двое солдат привели двух арестантов, скованных железами поодиночке и вместе один с другим. Один из солдат вошел в корчму, а другой, опершись на руку о верхний косяк наружной двери, стоял спиной к зрителю, в ожидании чарки водки от товарища. Он покосился на отдыхавших у стены арестантов. Это были-один великорусе, другой цыган. На улице, в глубине дальнего плана, появилась группа странствующих цыган, представляющая из себя вакханалию: бубен, скрипка, скоморошная песня, неистово пляшущие женщины - все это было в разгаре. Арестант цыган, пораженный родными звуками свободы, рванулся и выставил голову за угол хаты; но с тем вместе он потянул за собой товарища, апатично преследовавшего в своей одежде паразитов. Загремели цепи, и потревоженный русский арестант злобно глядел на цыгана, а караульный солдат обратил на шум внимание, выразившееся в повороте головы. И все тут. Но как это сделано..." (Н икита Савичев, Кратковременное знакомство с Тарасом Григорьевичем Шевченко, газ. "Казачий вестник", Новочеркасск, 1884, № 53-54).
Сепію виконано під час Кара-тауської експедиції (див. прим, до № 1-17). Тоді ж або зразу після повернення експедиції Шевченко виконав повторення малюнка. Це стверджується тим, що в жовтні 1851 р. Бр. Залеський надіслав малюнок "Циган" А. Венгржиновському в Одесу для продажу і дав в листі опис сюжету, який співпадає повністю з описом другого малюнка, що його бачив у Шевченка навесні 1852 р. Савичев ("Питання шевченкознавства", в. 1, К., 1958, стор. 118-120).
Венгржиновський продав малюнок і одержані за нього гроші надіслав Шевченкові, про що свідчить лист Шевченка до Бр. Залеського від 9.Х 1854 р.: "Одесские события и на милого нашего Аркадия имели влияние, а в том числе и на меня, разумеется, косвенно; я впротчем еще и Цыгана не промотал, следовательно до нужды еще далеко, а он-то бедный, как видно, в порядочных тисках" (див. т. VI, стор. 91).
Прізвище власника, якому Венгржиновський продав малюнок, залишилося досі невідомим. Другий оригінальний малюнок безпосередньо від Шевченка потрапив до Лазаревських.
Під час Кара-тауської експедиції з одного з цих малюнків Бр. Залеський зробив копію, про що він згадує в листі до Шевченка від 2.VI 1859 р., в якому пише про малюнок "Тріо" та копію з нього: "Есть у меня еще подобная копия "Цыгана"... (Киевская старина", 1897, кн. III, стор. 473-475).
Контурний ескіз малюнка "Циган" вкомпонований до сепії "Т. Г. Шевченко серед товаришів" (№ 15), що свідчить про одночасне виконання цих творів.
В літературі (О. Новицький, Тарас Шевченко як маляр, Львів-Москва, 1914, стор. 69, № 476, VIH-a, та ін.) цей малюнок помилково віднесено до серії "Притча про блудного сина" і датовано 1856-1857 pp. С. Раєвський на підставі спогадів М. Савичева вважав, що це сепія "Циган" і що її виконано до 1852 р. ("До питання атрибуції і датування деяких сепій Т. Г. Шевченка", "Образотворче мистецтво", К., 1941, № 4, стор. 28-29).
В літературі малюнок відомий під назвами: "Под хатою два скованных между собою человека..." ("Каталог музея украинских древностей В. В. Тарновского", т. II, Чернигов, 1900, стор. 184, № 306) o, "Полураздетый человек в островерхой шляпе возле украинской хаты в сруб" ("Искусство и художественная промышленность", 1900, № 3, стор. 65), "Два скованных человека" ("Каталог шевченковской выставки в Москве по поводу пятидесятилетия со дня его смерти", М., 1911, стор. 10, № 140), "Блудний син у кайданах" і "У кайданах" (О. Новицький, Тарас Шевченко як маляр, Львів-Москва, 1914, стор. 69, № 467, VII 1-а, та репр. табл. 62), "Два скуті кайданами чоловіки" (Л. Карачевська, Виставка Т. Шевченка, ч. 2, Чернігів, 1930, стор. 20, № 57), "На етапі" (М. Г. Б у р а ч е к, Великий народний художник, X., 1939, стор. 37 та ін.), "Привал на етапі" (С. Є. Раєвський, Життя і творчість художника Тараса Шевченка, X., 1939, стор. 92).
Попередні місця збереження: власність В. М. Лазаревського, ЧМТ - № 306, ЧІМ, ІТШ, ГКШ, ЦМШ.
1929 р. експонувався на виставці творів Т. Шевченка в Чернігові (Каталог, № 57), 1939 р.- на ЮШ (Каталог, № 251), 1951 р.- на виставці образотворчого мистецтва Української РСР у Москві (Каталог, стор. 105).

ДМШ. інв. № г-836.