Тарас Шевченко - художник

Автопортрет



Тонований брістольський папір, італійський олівець, білило (22,1X17,7). [VII-VIII 1851].
На аркуші жовтого альбомного паперу, в прорізи якого було вставлено автопортрет, чорнилом напис: Portrait de Chewtchenko d'apres un, fait par lui-meme, 1853.
З цього портрета Бр. Залеський виконав офорт, один примірник якого зберігається в фондах ДМШ (інв. № г-984). Під офортом видруковано напис: Taras Szewczenko. Wedlug jego wlasnego rysunku zrobionego w stepie kirgizkiem 1853 roku.
Дату - 1853 рік - на оригіналі Шевченка і на офорті Залеського треба вважати помилковою. В примітці до листа Шевченка від 25.IX 1855 р. Бр. Залеський пише про виконання даного портрета в час Кара-тауської експедиції: "В часі тої мандрівки Шевченко зробив для мене чорною крейдою свій портретик... Портретик був дуже подібний, замість зеркала послугувався артист збанком з водою, бо іншого зеркала не мали ми в степу. Не було також ані бритви, ані цирюльника і для того носили ми бороди, хоч властиво оба ми були солдати" (Іван Франко, Листи Шевченка до Бр. Залеського, "Листочки до вінка на могилу Шевченка", Львів, 1890, стор. 45-46).
Свідчення Бр. Залеського стверджується тотожністю даного автопортрета з автопортретом на малюнку "Т. Г. Шевченко серед товаришів" 1851 р. (див. № 15). Виконаний він не раніше липня, після від'їзду з Новопетровського укріплення, коли у Шевченка могла вирости борода.
Коментар до копії з цього малюнка, що належала Є. І. Барановському, див. у томі X.
Попередні місця збереження: ІТШ, ГКШ.

ДМШ. інв. № г-385.