інформаційні матеріали
поезія
пісні
художні твори

Тарас Шевченко - художник




Пісня молодого казаха



Папір, сепія (25,2X17,5). [VI 1851-VII 1857].
Датується часом заслання Шевченка до Новопетровського укріплення, починаючи з літа 1851 p., що підтверджується зображенням літнього краєвиду.
До цього ж сюжету Шевченко звертався неодноразово: "Тріо" (див. № 5), барельєф "Тріо" 1853 р. (№ 209), скульптурна група 1853-1856 pp. (№ 213).
Інші малюнки з життя казахів, виконані в Новопетровському укріпленні, див. № 32, 45, 50, 56, 57, 61. С. Є. Раєвський помилково відносить малюнок до 1848р. (С. Є. Р а є в с ь к и й, Життя і творчість художника Тараса Шевченка, X., 1939, табл. 49).
Попередні місця збереження: власність С. П. Яремича.
1939 р. експонувався на ЮШ (Каталог, № 221).
Власність І. С. Зільберштейна, Москва.
№ 19-28. Мангишлацький сад. [1851-1852].
Назву серії малюнків встановлено на підставі офорта Бр. Залеського "Мангишлацький сад" (альбом "La vie des steppes Kirghizes", Paris, 1865, між стор. 47-49).
Мангишлацький сад знаходиться на півострові Мангишлак (північно-східний берег Каспійського моря, нині Гур'ївська обл. Казахської РСР). Поверхня півострова складається з вапнякових нашарувань, покрита крейдяними буграми різноманітної форми і майже позбавлена рослинності. В деяких місцях півострова, між уламками скель та каміння, зустрічаються гаї тутових дерев. Такі ж дерева були вирощені поблизу Новопетровського укріплення (див. № 19-28, 40, 130, 131) та в урочищі Ханга-Баба.
В пояснювальному тексті до згаданого офорта Бр. Залеський дає опис цього саду: "Недалеко від скелі "Монах" сотня тутових дерев, що мають в більшості дивовижні форми, росте в щілинах товстого шару вапнякових відкладень... Дерева ці досить великі, листя на них рясне; без сумніву, під скелями, які начебто нависли над ними, дерева ці сягають корінням води; без таких джерел як могли б вони рости під жагучим небом пустелі, в місцевості, зовсім позбавленій дерев?
З часу збудування Новопетровського укріплення цей тутовий гай використовується як місце відпочинку" (стор. 47).
В перші роки перебування в Новопетровському укріпленні (1851-1852) Шевченко неодноразово змальовував дерева Мангишлацького саду. Ці малюнки бачив у Шевченка М. Ф. Савичев при зустрічі з ним 1852р.: "...в портфеле Шевченко были этюды каменистых балок, каменных обвалов и групп тутовых деревьев..." (газ. "Казачий вестник", Новочеркасск, 1884, № 53-54; "Літературний журнал", К., 1939, №2, стор. 118). В літературі ці малюнки відомі переважно під назвами: "Дерева серед каменів" (І. Плещинський, Малюнки й акварелі, "Образотворче мистецтво", К., 1939, № 2-3, стор. 57; О. Б е с к и н, Т. Г. Шевченко как художник, "Искусство", М., 1939, № 2, стор. 40), "Мангишлацький пейзаж" (С. Раєвський, До питання атрибуції і датування деяких сепій Т. Г. Шевченка, "Образотворче мистецтво", К., 1941, № 4, стор. ЗО). Малюнки помилково датуються 1838-1845 та 1847-1857 pp. ("Каталог малярської творчості Т. Г. Шевченка, експонованої в Галереї", X., 1934, стор. 17, 29).

Умовні позначення
.html