інформаційні матеріали
поезія
пісні
художні твори

Тарас Шевченко - художник




Телемак на острові Каліпсо



Папір, сепія (25,3X20,5). [Новопетровське укріплення]. [Літо 1856]. Зліва внизу чорнилом підпис автора: Т. Шевченко.
На звороті внизу посередині чорнилом рукою Шевченка напис: 1. Телемакъ на острое га Калипсы.
В літературі зустрічається під помилковою назвою "Одіссей на острові Каліпсо" (С. Є. Раєвський, Життя і творчість художника Тараса Шевченка, X., 1939, стор. 43-44; М. Г. Б у р а ч е к, Великий народний художник, X., 1939, стор. 16).
На малюнку зображено сина Одіссея Телемака в печері на острові німфи Каліпсо, куди він потрапив, шукаючи свого батька.
Сюжет для цього малюнка, очевидно, взято з популярної на той час книги Франсуа Фенелона "Les aventures de Telemaque", перекладеної на російську мову віршами (В. К. Тредьяковский, "Телемахида", СПб., 1766, т. 1) та прозою (Ф е н е л о н, Странствования Телемака, сына Улиссова. Перевод Г. Шиповского, ч. 1. СПб., 1822, та ін.).
Німфа Каліпсо в малюнку нагадує німфу Ехо (див. малюнок "Нарцис та німфа Ехо", № 52).
Підпис Шевченка на лицьовій стороні, а також порядкова нумерація (від № 1 до 10) та назва твору, зроблена рукою автора на звороті, крім даного малюнка "Телемак на острові Каліпсо", є ще на дев'яти інших сепіях Шевченка, виконаних в Новопетровському укріпленні (див. прим, до № 47, 48, 49, 50, 51, 52, 53, 54, 55).
Як правило, свої малюнки на засланні Шевченко не підписував. Про це він згадує в листі до Бр. Залеського в 1856 р. (між 3.VIII і 15.ІХ): "...я должен буду отправить материю ' к землякам моим, которые ...непременно требуют моего штемпеля , на что я никогда не решуся, на каждом куске; а иначе в их глазах произведение никакой цены не имеет" (див. т. VI, стор. 116).
В Новопетровському укріпленні монограмою " III " Шевченко позначив лише два малюнки (див. № 39, 41). Авторські підписи та назви на цих десяти малюнках зроблені автором, очевидно, пізніше, при передачі їх М. С. Щепкіну для розиграшу в лотереї, яка відбулася в Москві в середині січня 1858 р. (див. Г. Паламарчук, Історія десяти малюнків, "Україна", К., 1959, № 5, стор. 9).
Дата виконання цих сепій встановлена зіставленням фактів, наведених в листах Шевченка до Бр. Залеського. Як видно з листа Шевченка до Бр. Залеського від 25.ІХ 1855 p., наприкінці 1855 р. у Шевченка не було ще жодного завершеного малюнка з цих сепій: "С последней морской почтой пошлю тебе что-нибудь вроде Монаха, а теперь ничего не имею конченного, да правда и кончить порядочно нечем" (там же, стор. 105). А через рік (8.ХІ 1856 р.) в іншому листі до Бр. Залеського, очевидно, маючи на увазі саме ці малюнки, Шевченко писав: "Посоветуй, что мне делать с лоскутьями шерстяной материи? У меня их накопилось кусков около десятка. Прошедшее лето благоприятствовало моей мануфактуре" (там же, стор. 122). За те, що ці малюнки були виконані влітку, говорить і добре розвинена рослинніст, зображена на них, та яскраве літнє сонячне освітлення.
Датування цих малюнків літом 1856 року підтверджується спільністю в манері їх виконання та в деталях з серією малюнків "Притча про блудного сина", над якими Шевченко теж почав працювати 1856 p., а також і те, що ескіз до малюнка "Самаритянка" з цієї серії зроблено на тому ж аркуші, що й ескіз до малюнка "У хліві" з серії "Притча про блудного сина" (див. № 49, 64, 174). Малюнки цієї серії мають спільні риси з малюнками "Казашка Катя" 1856-1857 pp. (№ 61) та "Щасливий ловець" 1856-1857 pp. (№ 57). Більшість з цих малюнків в літературі помилково відносилась до академічного періоду (О. Новицький, Малярські твори Тараса Шевченка, [рукопис, в ДМШ], стор. ЗО-33; С. Є. Р а є в с ь к и й, Життя і творчість художника Тараса Шевченка, X., 1939, стор. 43-44, табл. 8-Ютаін.) або датувались 1850-1857рр. (В. И. К а с и я н, О датировке некоторых сепий Т. Шевченко, "Искусство", М., 1939, № 2, стор. 53-58). Попередні місця збереження: Цвєтковська галерея, ДТГ, ІТШ, ГКШ.

ДМШ. інв. № г-286.

Умовні позначення
.html