Тарас Шевченко - художник

Портрет Бориса Суханова-Подколзіна



Папір, олівець (21,3 X 15,7). [Пб.]. [Н. p. 21.V] 1858.
Справа внизу білим олівцем дата і авторський підпис: 1858\\Т. Шевченко.
Про виконання Шевченком портретів Б. Г. Суханова-Подколзіна і його меншого брата Гаврила пише Б. Г. Суханов-Подколзін в листі до О. Кониського від 5 жовтня 1898 p.: "Перед каким-то праздником Тарас Григорьевич нарисовал наши портреты в подарок нашей матери". В іншому листі того ж року Б. Г.
Суханов-Подколзін повідомляє Кониського про надіслання йому фотографій своєї матері і згаданого вище портрета роботи Шевченка (ІЛ, відділ рукописів, ф. 77, стор. 230, 247). Цей портрет Б. Г.
Суханова-Подколзіна і був опублікований О. Кониським (див. "Тарас Шевченко-Грушівський", Львів, 1898, т. II, стор. 235).
Дату виконання портретів обмежено часом закінчення Шевченком записів у щоденнику (20 травня 1858), в яких, при детальній фіксації усіх його петербурзьких зустрічей і знайомств після повернення з заслання, повністю відсутні згадки про Суханових-Подколзіних, що заперечує можливість знайомства з ними в той час. Про те, що це знайомство відбулося пізніше, свідчить також зіставлення обставин життя художника, зафіксованих у щоденнику і в спогадах Б. Г. Суханова-Подколзіна. Так, із щоденника відомо, що Шевченко до останніх у ньому записів проживав у М. Лазаревського, не маючи власної квартири і майстерні, тоді як у своїх спогадах Б. Г. Суханов-Подколзін повідомляє про дружні стосунки його родини з Шевченком уже під час перебування художника в Академії художеств: "Матушка была хорошо знакома с семейством временного президента Академии художеств графа Толстого, принимавшего, как всем известно, горячее и благотворное участие в судьбе Тараса Григорьевича и доставившего ему, при возвращении из ссылки, казенную мастерскую в самом здании Академии художеств. Весьма вероятно, что с общего согласия было установлено пригласить Тараса Григорьевича давать мне уроки рисования, дабы, под видом гонорара, оказать ему на первых порах материальную помощь... и я имею основание предположить, что, благодаря этой маленькой хитрости, я стал в одно прекрасное утро учеником этого по-институтски "обожаемого" мною человека. Три раза в неделю отправлялся я в Академию и проводил передобеденные часы в мастерской моего учителя" (Б. Суханов-Подколзин, Воспоминание о Т. Г. Шевченко его случайного ученика, "Киевская старина", 1885, кн. II, стор. 231).
Попередні місця збереження: власність Н. Б. Суханової-Подколзіної, Б. Г. Суха-нова-Подколзіна, В. І. Ідашкіна.
1939 р. експонувався на Республіканській ювілейній шевченківській виставці в Києві (Каталог, № 278). Сучасне місце збереження не встановлене.
Репродукується за фотографією, що зберігається в ДМШ.
Інше зображення Б. Суханова-Подколзіна див. № 36.