Тарас Шевченко - художник

Автопортрет у шапці та кожусі



Папір, офорт 22,8 X 17,8; 23,3 X 18,4; (42,3 X 31,3). [Пб.]. [Н. п. 4.ХІІ] 1860.
Зліва внизу травленим штрихом авторська дата і підпис: 1860 || Т. Шевченко. Нижче під портретом вигравірувана монограма: Портрет виконано за фотографією Деньєра 1858 р., два примірники якої зберігаються у фондах ДМШ (інв. № ф - 71 і ф - 75).
У списку Честахівського (№ 46) зазначено про виконання Шевченком даного автопортрета за паризькою літографією.
К. Ф. Юнге, яка добре знала Шевченка, вважала цей портрет найкращим і найподібнішим з усіх тогочасних портретів Шевченка (О. Новицький, Тарас Шевченко як маляр, Львів-Москва, 1914, стор. 80, № 629).
В Державній публічній бібліотеці ім. В. І. Леніна у Москві зберігається примірник цього ж офорта з авторським дарчим написом: Александры Ивановны Гулак-Артемовской на память 4 декабря 1860 года (И. Айзеншток, Судьба литературного наследства Т. Шевченко, "Литературное наследство", М., 1935, № 19-20, стор. 483), що й є підставою для уточнення дати виконання даного портрета.
В фондах ДМШ зберігаються два відтиски цього ж офорта попередніх станів (інв. № г - 219, г - 764) та аналогічний до описаного тут завершеного портрета відтиск з автографами віршів Шевченка "Поставлю хаточку, садочок" і "Чи не покинуть нам, небого" (інв. № г-1537).
Попередні місця збереження описаного тут примірника: ЧМТ - № 462, ЧІМ, ГКШ, ЦМШ. 1911 р. один з примірників цього офорта експонувався на виставці художніх творів Т. Шевченка в Києві (Каталог, стор. 16).

ДМШ, інв. № г -864.