На ниву в жито уночі,

На полі, на роздоллі,

Зліталися поволі

Щоб бідне птаство заступить,

Орлине царство затопить

І геть спалить,

Орла ж повісить на тичині

І при такій годині

Республіку зробить!

І все б, здавалося? А ні,

Щоб не толочили пашні...

Воно було б не диво,

Якби хто інший на тій ниві

Сильце поставив, а то зирк!

Таки голісінький мужик

Поставив любо. Та й пішов

В копиці спать собі, а рано,

Не вмившися, зайшов

Гостей довідать... “Та й погані!

Оце тобі вари й печи!”

Щоб не нести додому

Таке добро, то повбивав,

А інших гратися оддав,

Приборканих, ворóнам