СЛАВА

А ти, задрипанко, шинкарко,

Перекупко п'яна!

Де ти в ката забарилась

З своїми лучами?

У Версалі над злодієм

Набор розпустила?

Чи з ким іншим мизкаєшся

З нудьги та з похмілля.

Горнись лишень ти до мене,

Та витнемо з лиха,

Гарнесенько обіймемось,

Та любо та тихо

Пожартуєм, чмокнемося,

Та й поберемося,

Моя крале мальована.

Бо я таки й досі

За тобою чимчикую.

Ти хоча й пишалась

І з п'яними кесарями

По шинках хилялась,

А надто з тим Миколою

У Севастополі, —

Та мені про те байдуже.

Мені, моя доле,

Дай на себе подивитись,

Дай і пригорнутись,

Під крилом твоїм любенько

В холодку заснути.