N. N.

Така, як ти, колись лілея

На Іордані процвіла,

І воплотила, пронесла

Святеє слово над землею.

Якби то й ти, дністровий цвіте.

Ні, ні! Крий Боже! Розіпнуть.

В Сибір в кайданах поведуть.

І ти, мій цвіте неукритий...

Не вимовлю...

Веселий рай

Пошли їй, Господи, подай!

Подай їй долю на сім світі

І більш нічого не давай.

Та не бери її весною

В свій рай небесний, не бери,

А дай твоєю красотою

Надивуватись на землі.