ПОДРАЖАНІЄ

ЕДУАРДУ СОВІ

Посажу коло хатини

На вспомин дружині

І яблуньку і грушеньку,

На вспомин єдиній!

Бог дасть, виростуть. Дружина

Під дрéвами тими

Сяде собі в холодочку

З дітками малими.

А я буду груші рвати,

Діткам подавати...

З дружиною єдиною

Тихо розмовляти.

– Тойді, серце, як бралися,

Сі дрéва садив я...

Щасливий я! — І я, друже,

З тобою щаслива!